Гаркавенко Ю.    Гребеніченко Ю.  

Анотація. У статті розглядаються теоретичні й практичні аспекти впровадження інноваційної освітньої технології Mental STEAM у діяльність закладу освіти в контексті реалізації Концепції Нової української школи (НУШ). Акцент зроблено на інтеграції в освітній процес когнітивного, емоційного та технологічного компонентів. Представлено приклади завдань, форм роботи, а також визначено переваги та умови успішного впровадження моделі Mental STEAM на різних етапах навчання – від початкової до базової середньої школи.

Ключові слова: НУШ, Mental STEAM, STEAM-освіта, емоційний інтелект, критичне мислення. 

Нова українська школа як реформа освітньої системи України ставить перед педагогами завдання формувати особистість, здатну до критичного мислення, творчості, саморозвитку та ефективної комунікації. У цьому контексті актуальним є пошук педагогічних технологій, які поєднують когнітивний розвиток з емоційною стабільністю, ціннісними орієнтаціями та застосуванням знань у житті.

Сутність і переваги технології Mental STEAM

Однією з таких технологій є Mental STEAM – модернізована версія відомого підходу STEAM, що включає компонент розвитку ментального мислення – емоційного інтелекту, усвідомленості, саморегуляції, самопізнання.

Розвиток освіти в Україні в умовах реалізації Концепції Нової української школи (НУШ) вимагає від педагогів пошуку нових ефективних технологій навчання, які забезпечують не лише здобуття знань, а й формування особистості, здатної до критичного мислення, емоційної зрілості, саморегуляції, самопізнання та командної взаємодії [6, с. 12–15].

Однією з перспективних відповідей на ці виклики є впровадження інноваційної освітньої технології Mental STEAM, яка поєднує академічні знання з ментальними та емоційними навичками.

Mental STEAM є осучасненою формою класичного STEAM-підходу, що передбачає міждисциплінарну інтеграцію предметів природничого циклу, технологій та мистецтва. Проте ключовою відмінністю є додавання ментального компонента, що включає розвиток емоційного інтелекту, усвідомленості, навичок саморегуляції та пізнання себе. Це дозволяє формувати в учнів більш цілісне бачення світу та свого місця в ньому, підвищує їхню здатність приймати виважені рішення, ефективно комунікувати, співпереживати та конструктивно долати труднощі [1, с. 38]. Особлива увага приділяється інтеграції когнітивного, емоційного та технологічного вимірів у єдиний освітній процес. Важливим аспектом є не лише теоретичне розуміння цих складників, а й практичне застосування, зокрема, через виконання завдань, участь у проєктній діяльності, творчі інтерпретації навчального матеріалу, групові обговорення та рефлексію. Така організація навчання дозволяє кожному учню знайти власний стиль пізнання, розвинути внутрішню мотивацію до навчання та впевненість у собі.

Модель Mental STEAM демонструє ефективність на всіх етапах навчання – від початкової до базової середньої школи. Вона передбачає адаптивність завдань до вікових особливостей учнів, а також можливість варіативного впровадження у різних освітніх середовищах. Серед прикладів форм роботи – інтегровані проєкти, STEAM-кейси, емоційні карти, командні презентації, технічні й мистецькі завдання, спрямовані на розвиток креативності й міжособистісної взаємодії [3, с. 76].

Запровадження Mental STEAM дозволяє виконувати важливе завдання сучасної школи – гармонійно поєднувати предметну компетентність з розвитком особистісних якостей, що є основою життєвої компетентності. Цей підхід особливо актуальний у нинішніх умовах, коли учні мають навчатися не тільки академічним дисциплінам, а й основам психічного здоров’я, емоційної витривалості та адаптації до швидких змін.

Mental STEAM – це:

Science (наука)
Technology (технології)
Engineering (інженерія)
Art (мистецтво)
Mathematics (математика)
+ Mental (ментальне здоров’я, усвідомленість, емоційний інтелект).

Технологія Mental STEAM передбачає не лише оволодіння предметними знаннями та міжпредметною інтеграцією, а й глибоку роботу з внутрішнім світом дитини – її емоціями, цінностями, мисленням, мотивацією. Вона інтегрує навчання з методиками розвитку усвідомленості (mindfulness), психоемоційної стабільності, саморефлексії та позитивної самооцінки [2, с. 23].

Ключові особливості Mental STEAM:

1. Розширення STEAM-навчання на рівень особистісного зростання.

На відміну від класичного STEM, який орієнтований на виконання завдань через дослідницько-конструкторську діяльність, Mental STEAM зосереджується також на тому, що учень відчуває, як він мислить, як переживає результат, і як комунікує в процесі навчання.

2. Розвиток Soft Skills (гнучких навичок). Учні не лише виконують завдання, а й вчаться співпрацювати, вести діалог, висловлювати емоції екологічно, бути лідером або відповідальним учасником команди. Ці навички важливі у 21 столітті й формуються завдяки активним методам: мозковому штурму, дискусіям, груповій роботі тощо [4, с. 32].

3. Рефлексія як навчальна цінність. Після кожного етапу проєкту або дослідження учні виконують емоційно-мисленнєву рефлексію:

• «Що я зрозумів?»

• «Що відчував під час виконання?»

• «Як я змінився після цього досвіду?»

Це створює глибину освітнього процесу, де кожне завдання стає особистісно значущим.

Переваги впровадження Mental STEAM в освітній  процес:

1. Поєднання логіки, науки та емоційної чутливості

Mental STEAM створює гармонійний баланс між аналітичним і емоційним інтелектом. Наприклад, під час вивчення природничих явищ учні не лише експериментують, а й обговорюють, як ці явища впливають на людину, середовище, суспільство. Це формує ціннісне мислення, розуміння себе як частини цілісного світу [8, с. 56–63].

2. Виховання здатності до рефлексії та внутрішнього діалогу

Учні навчаються ставити собі запитання: «Що я думаю про це?», «Чому я так відчуваю?», «Чого я хочу навчитися?», а це розвиває усвідомленість, емоційну грамотність і самостійність у прийнятті рішень.

3. Формування мотивації до навчання через захоплення та співпереживання

Проєкти Mental STEAM залучають учнів через емоційно значущі теми, які близькі до їхнього досвіду (наприклад, проєкт «Як вода передає настрій»). Учні бачать сенс у навчанні, тому що воно відповідає їхнім внутрішнім запитам, викликає інтерес, подив, емпатію, а це найкраща основа для внутрішньої мотивації.

4. Розвиток командної роботи та лідерства

Mental STEAM передбачає виконання завдань у малих групах з розподілом ролей: лідер, дослідник, презентатор, рефлексант тощо. Це навчає поваги до думки іншого, прийняття відповідальності, надання і приймання зворотного зв’язку, спільного прийняття рішень.

5. Турбота про ментальне здоров’я учнів

Завдяки вправам на усвідомлення емоцій, ментальним паузам, тихим хвилинкам, дихальним вправам учні розвивають навички саморегуляції, знижується рівень шкільного стресу, підвищується загальний комфорт у навчальному середовищі.

6. Адаптивність до умов сьогодення

У період воєнного стану, підвищеної тривожності та нестабільності Mental STEAM виступає інструментом психологічної підтримки: дозволяє учням опановувати знання у безпечному, підтримувальному середовищі, де враховуються їхні емоції, потреби та особливості.

Організаційні форми реалізації Mental STEAM:

• Інтегровані уроки та тижні з єдиною темою («Вода як стихія: наука, емоція, мистецтво») [7, с. 12–18].

• STEM-студії з емоційним рефлексивним супроводом.

• Мейкерспейси (творчі лабораторії) для проєктування та обговорення ідей.

• Ранкові кола з елементами ментального налаштування («Афірмація дня», «Вправа дихання»).

• Клуби емоційного інтелекту, де діти створюють STEAM-проєкти з особистісною рефлексією.

Висновки

Mental STEAM – це не просто інноваційна методика, а філософія сучасного гуманного навчання, у центрі якої – цілісна дитина, здатна думати, відчувати, діяти й творити відповідально та усвідомлено. Її впровадження відкриває широкі перспективи для переосмислення освітніх підходів у закладі освіти, формуючи школу, у якій учень – активний суб’єкт пізнання та розвитку.

Mental STEAM упроваджується на рівні закладу освіти з урахуванням специфіки контингенту, кадрового потенціалу та матеріальної бази. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку моделей оцінювання ефективності Mental STEAM, адаптацію до дистанційного формату й поширення кращих практик серед педагогічної спільноти [7, с. 56–63].

Рекомендації по впровадженню Mental STEAM в освітній процес, орієнтовані на педагогів, психологів та адміністрацію закладів освіти:

1. Командна підготовка:

• проведіть тренінги для вчителів з основ емоційного інтелекту, майндфулнесу (технік медіації), саморегуляції та міжпредметної інтеграції;

• залучіть шкільного психолога як постійного учасника планування STEAM-проєктів.

2. Інтегруйте ментальні практики у звичні формати:

• починайте уроки з коротких ментальних пауз: дихальні вправи, афірмації, вправи на уважність;

• завершуйте проєкти або завдання рефлексією: «Що я відчув?», «Що було для мене важливим?».

3. Вибудовуйте навчання навколо емоційно значущих тем:

• теми проєктів повинні викликати емоційний відгук (екологія, добробут, стосунки, безпека, допомога іншим);

• поєднуйте науку з мистецтвом і соціальними питаннями (наприклад: «Як впливає шум на емоції людини?»).

4. Формуйте гнучкі соціально-комунікативні навички (soft skills):

• вводьте рольові завдання в груповій роботі: лідер, модератор, рефлексант, критик, підтримка;

• тренуйте емпатію, діалог, самопрезентацію, емоційне розпізнавання через обговорення кейсів або проблем.

5. Створіть простір для безпечного емоційного розвитку:

• облаштуйте куточок емоційної розрядки або «тиху зону»;

• стимулюйте учнів ділитися власними почуттями через «кола довіри», «листи собі», «ментальні щоденники».

6. Використовуйте STEAM не як форму, а як філософію:

• не просто ‘змішування предметів’, а осмислене формування цілісного бачення світу;

• розвивайте в учнів здатність поєднувати логіку, творчість, чутливість і відповідальність.

7. Залучайте батьків до ментального складника:

• пояснюйте батькам цінність рефлексії, уважності, емоційної грамотності;

• запрошуйте батьків до участі в спільних STEAM-активностях (наприклад, сімейні проєкти, онлайн-дні науки тощо).

Список використаних джерел :

1. Арцимеєва Д. Психічне здоров’я для України. Київ: FCA, 2023. 64 с.

2. Близнюк Є. Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни. Київ: Градус, 2022. 39 с.

3. Дем’яненко Н. М., Євтухова Л. І. STEM-освіта в Новій українській школі: теорія і практика. Київ: Шкільний світ, 2020. 240 с.

4. Карамушка Л. Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати: метод. рекомендації. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2022. 52 с.

5. Концепція Нової української школи. Київ: МОН України, 2016. 40 с.

6. Костєва Т. Вплив ментального здоров’я. Наукові праці. Педагогіка. 2018. № 229. С. 38–40.

7. Пасічник І. С. Ментальне здоров’я як складова шкільного добробуту. Практичний психолог: Школа. 2022. № 5. С. 12–18.

8. Тищенко В. І. Соціально-емоційне навчання як основа формування життєвих компетентностей. Педагогічна думка. 2021. № 4. С. 56–63.