Загурська С.  

УДК 159.922.7:004.9:316.6

ВПЛИВ ЦИФРОВОГО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ НА МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я

Світлана Загурська, 

доцент кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти 
КНЗ КОР ««Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», 
кандидат філософських наук 

 

Анотація: Стрімкий розвиток цифрових технологій докорінно змінює всі сфери життєдіяльності людини, впливаючи, зокрема, на її фізичне, психічне та соціальне здоров’я. Хоча цифровізація підвищує доступність інформації, розвиває нові форми комунікації та оптимізує послуги, вона також створює нові ризики для здоров’я. Поширеними явищами в сучасному суспільстві стають зростання тривалості користування електронними пристроями, малорухливий спосіб життя, інформаційне перевантаження та соціальна ізоляція. Актуальність теми визначається необхідністю пошуку ефективних стратегій і практичних технік (медитація, фізична активність, цифрові детокси тощо) для підтримки ментального здоров'я та досягнення балансу між онлайн і офлайн життям в умовах безперервної цифрової трансформації.

 

Ключові слова: цифрове перевантаження, ментальне здоров'я, регулярне використання гаджетів, перевантаження мозку, погіршення уваги, стрес, цифровий детокс.

 

Сучасний освітній простір зазнав значних трансформацій під впливом цифрових технологій. Гаджети стали невід’ємною частиною освітнього процесу, забезпечуючи доступ до інформації, дистанційне навчання та спрощення комунікації. Однак поряд із позитивними аспектами активне використання цифрових пристроїв може спричиняти низку психологічних проблем, зокрема залежність, зниження концентрації уваги, емоційне виснаження та порушення соціальної взаємодії [1, с. 46].

У суспільстві, де цифрові технології стали невід’ємною частиною повсякденного життя, постійне використання смартфонів, соціальних мереж та інтернету спричиняє також значний вплив на ментальне здоров’я особистості. Воно включає емоційне, психологічне та соціальне благополуччя. Впливає на те, як ми думаємо, відчуваємо та діємо, а також на те, як ми переживаємо стрес, як взаємодіємо з іншими та на рішення, що приймаємо. Гарне психічне здоров’я – це не просто відсутність психічних розладів, а й стан гармонії, під час якого людина усвідомлює свої здібності, справляється зі звичайними життєвими стресами, є продуктивною та сприяє розвитку суспільства.

Цифрові пристрої можуть мати як позитивні, так і негативні сторони. Хоча вони забезпечують ефективність і соціальні зв’язки, їх неправильне або надмірне використання може призвести до порушення сну, сприяти малорухливому образу життя та викликати комплекс неповноцінності через соціальне порівняння. Часте перебування в онлайн-середовищі призводить до розвитку залежності від інтернету та соціальних мереж, що може викликати психологічні розлади, зокрема тривожність, депресію, стрес і порушення сну [3, с. 5]. Цифрове перевантаження виникає внаслідок інтенсивного впливу інформаційних технологій на повсякденне життя. Це ситуація, коли обсяг інформації, що сприймається через різні медіаканали, перевищує можливості людини для її ефективної обробки й аналізу. Постійний потік новин і необхідність швидкої обробки великої кількості інформації сприяють виникненню емоційного виснаження, зниженню когнітивних функцій і порушенню концентрації. За даними опитувань, 68% респондентів відзначають труднощі із засинанням, 64% погіршення якості сну через вплив синього світла від екранів, а 58% зниження концентрації уваги [2, с. 34].

Коли доступ до інформації став майже миттєвим, і користувачі стикаються з величезним потоком новин, соціальних повідомлень та електронних листів, перебуванням певний час в соціальних мережах, можуть з’явитися ознаки цифрової залежності. Це постійне бажання перевірити телефон без конкретної причини та втрата відчуття часу під час скролінгу; відчуття тривоги або дратівливості без доступу до інтернету; зниження інтересу до офлайн діяльності та ігнорування реальних обов’язків.

Соціальні мережі кардинально змінили наше сприйняття світу, надаючи необмежений доступ до інформації, можливість миттєвого спілкування та самовираження. Цей освітній потенціал, доступ до нових знань, освітніх ресурсів, вебінарів та онлайн-курсів сприяє професійному та особистісному розвитку. Вони допомагають підтримувати зв’язок з родичами та друзями, особливо на відстані, створюють можливості для знайомств із новими людьми та спільнотами за інтересами. Для людей з обмеженими можливостями – це спосіб інтеграції у суспільство.

Соціальні мережі дозволяють ділитися творчими ідеями, знаходити підтримку та отримувати зворотний зв’язок, що стимулює розвиток і підвищує впевненість у собі. Проте за їхньою зручністю приховані складні механізми впливу на психіку, формування залежності та негативні емоційні наслідки. Постійне очікування ‘лайків’ і коментарів викликає часті перепади настрою. Ця ‘дофамінова лихоманка’ змушує мозок шукати зовнішні стимули, що може призвести до формування залежності. Контент, де показані лише яскраві та успішні моменти, може викликати відчуття неповноцінності, низьку самооцінку та навіть депресивні стани. Постійне оновлення новин і надлишок інформації призводять до перевантаження мозку, погіршення уваги, хронічного стресу [4]. Цифрове перевантаження негативно позначається на здоров’ї та благополуччі життя. З’являються ускладнення у прийнятті рішень, зниження уваги та погіршення пам’яті. Користувачі, які часто переглядають новини або соціальні медіа, демонструють погіршення у запам’ятовуванні інформації. Спроба одночасно обробляти безліч інформаційних потоків перевантажує мозок. Регулярне використання гаджетів, яке супроводжується частим переключенням між завданнями, викликає ‘коктейльний ефект’: складнощі з фокусуванням уваги на одному завданні. Користувачі, які багато часу проводять у віртуальному середовищі, частіше відчувають соціальну ізоляцію. Розмиття кордонів між робочим часом та особистим життям через постійну онлайн-доступність можуть призвести до емоційної виснаженості та невдоволеності своїм життям. Зі зростанням використання технологій може з’явитися новий тип соціальної ізоляції. Цифрові комунікації спрощують спілкування, вони можуть замінити живе спілкування, що негативно вплине на міжособистісні стосунки. Вже тепер можемо спостерігати, як діти перебувають поряд та спілкуються через гаджети. Важливо знайти баланс між зручністю технологій та необхідністю підтримувати справжні людські зв’язки.

Формування здорових цифрових звичок не вимагає відмови від онлайн-світу, але передбачає встановлення меж для захисту психічного благополуччя. Такими межами може бути:

– години без технологій, зокрема під час їжі або перед сном;

– встановлення меж для часу перед екраном за допомогою додатків для моніторингу та обмеження часу використання;

– правило ‘нема екранів у спальні’ для покращення якості сну;

– видалення непотрібних додатків, що допомагає впорядкувати простір і зменшити відчуття хаосу;

– цифровий детокс як шлях до ментального перезавантаження.

Цифровий детокс (digital detox) – це свідоме, тимчасове відмовлення від соціальних мереж або гаджетів для відновлення ментального благополуччя. Це радикальний спосіб ‘обнулити’ цифрові звички, коли проста корекція вже не допомагає. Він потрібен для того, щоб відновити психічний баланс, знизити рівень стресу та відновити відчуття присутності в реальному житті. Для ефективного цифрового детоксу рекомендується послідовно виконати певні кроки:

• почати з малого – обрати день або вихідні без соцмереж;
• – повідомити близьким, щоб вони не хвилювались і знали, чому ви будете недоступні;

– заповнити час, який раніше займали гаджети, активностями без технологій: спілкуватися з друзями або родиною; проводити час на свіжому повітрі (прогулянки, похід); займатися хобі (малювання, ведення щоденника, кулінарія); читати книгу перед сном замість скролінгу.

Висновок: Свідома відмова від гаджетів має швидкий позитивний ефект: значно знижується рівень кортизолу (гормон стресу), покращуються якість сну, концентрація уваги. Забезпечення рутини, ментальної підтримки, цифрової детоксикації важливі для виховання здорового покоління. Цифровий простір буде ефективним тоді, коли стане розвивальним.

Список використаних джерел:

1. Бондар О. М. Гаджетоманія: чи варто переживати за молоде покоління : методичний посібник. Рівне : РУГ, 2019. 46 с.

2. Вербовський І. А. Аналіз впливу цифровізації на здоров'я людини: основні аспекти й тенденції. Public Health Journal. 2024. № 2. С. 34: https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.2.5

3. Kai Li, Shanshan Jiang, Xingde Yan, Jie Li. Mechanism study of social media overload on health self-efficacy and anxiety. Heliyon. Volume 10. Issue 1. 2024. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e23326.

4. Leila Shahrzadi, Ali Mansouri, Mousa Alavi, Ahmad Shabani. Causes, consequences, and strategies to deal with information overload: A scoping review. International Journal of Information Management Data Insights. Volume 4. Issue 2. 2024. 100261 https://doi.org/10.1016/j.jjimei.2024.100261