Петровська О. В.  

Суттєве збільшення об’єму інформації у сучасному світі, технологічний розвиток суспільства, неперервна потреба в оновленні структури і змісту мисленевих процесів людства були вирішальними факторами початку реформування системи освіти у 2016 році. На певному етапі власного розвитку кожна держава постає перед проблемою вироблення стратегії навчання нових поколінь. Успішність сучасної людини значною мірою визначається умінням організувати, спланувати своє життя. 

Адаптивність дітей до нових соціальних ролей дорослого життя суттєво залежить від продуктивності школи на етапі формування особистості, навчання визначати мету, перспективи, здатності складати  план дій, уміння знайти та залучити необхідні ресурси для реалізації поставленої задачі. Від успішності окремого учня залежить продуктивність майбутнього суспільства загалом.

Ключові слова: заклад загальної середньої освіти, реформа освіти, Нова українська школа, оцінювання, компетентнісне оцінювання.

Постановка проблеми у загальному вигляді:

Вирішальна роль в умінні якісно оцінити власні можливості сьогодні та конструктивно планувати майбутню успішність, спираючись на сильні власні сторони належить системі оцінювання досягнень учнів закладів загальної середньої освіти. Батьки учнів 5-7 класів, як правило, належать до кола громадян, що отримували освіту в умовах п’ятибальної системи оцінювання, рідше – дванадцяти бальної в умовах системи академічних знань. Реформування оцінювання передбачає перехід учнів у категорію здобувачів освіти з диференціацією компетентнісного рівня отриманих знань. 

Виокремлення раніше не виокремлених частин

Мета дослідження: Забезпечення створення умов всебічного розвитку здобувачів освіти відповідно до концепції Нової української школи.

Завдання:  здійснення аналізу відповідність рекомендацій оновленої системи оцінювання цілям і задачам реформи Нової української школи в умовах сьогодення; теоретичне обґрунтування розроблення прозорого, конкретного, конструктивного алгоритму оцінювання досягнень здобувачів освіти. 

Предмет: система оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Об’єкт: Процес організації надання освітніх послуг з використанням нових рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Суб’єкти: Заклади загальної середньої освіти різних форм організації, працівники системи освіти, що здійснюють організацію, учні, вчителі різних категорій, батьки здобувачів освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Одним із важливих принципів Нової української школи є дитиноцентризм і орієнтація на потреби кожного окремого учня. Перебудова та оновлення змісту, форм і методів організації освітнього процесу передбачена новим державним стандартом базової середньої освіти на засадах дитиноцентризму є однією з умов стабільного розвитку та нового якісного прориву в національній системі освіти [1]. 

Ідеї дитиноцентризму є основою багатьох педагогічних систем та наукових теорій різних часів. Фундаментальне теоретичне осмислення дитиноцентризму здійснили Г. Ващенко, Д. Дьюї, А. Дістервег, Я. Коменський, В. Кремень, Я. Корчак, А. Макаренко, К. Роджерс, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін. У сучасній вітчизняній педагогіці ідеї дитиноцентризму знаходять своє відображення в працях І. Беха, О. Вишневського, І. Зязюна, В. Лозової, М. Левківського, О. Сухомлинської та ін. Інтереси дитини стають цінностями освіти і основою організації усіх освітніх процесів; виховання та навчання дитини повинні проходити без примусу та натиску [2]. Водночас із тим, що орієнтація на потреби, можливості та здібності дитини не є новим підходом організації освітнього процесу, його зміст конструктивно змінюється у умовах заміщення системи академічних знань на систему здобуття освіти. Крім того, кожне наступне покоління потребує створення принципово нових правил організації взаємодії учень-вчитель-батьки, нових форм організації освітнього процесу та оцінювання досягнень. 

Виклад основного матеріалу досліджень 

Чільною проблемою суспільного розвитку є деструктивне домінування академічних відзнак у порівнянні з компетентнісною цінністю особистості та здобутих нею знань. На думку Тоні Вагнера і Теда Дінтерсміта, «суспiльство дiлиться на своерiднi касти за дипломами й оцiнками… люди часто вважають освiту «головним чинником» i переконанi, що «нашi школи повиннi все зробити набагато краще»…Проте цiкавим є запитання: навiщо нам насправдi потрiбна освiта [3]?

Від початку систему оцінювання навчальних досягнень учнів закладів освіти було розроблено для верифікації знань, умінь та навичок учнів відповідно до чітко встановленого стандарту. У радянському та пост-радянському періодах в школах використовували п’ятибальну систему оцінювання. Ця система базувалась на відповідності шкали оцінювання певному вербальному критерію: 5 – «відмінно», 4 – «добре», 3 – «задовільно», 2 – «незадовільно», 1- «погано». Безумовною перевагою даної системи була її зрозумілість батькам і дітям. Недоліком – неможливість оцінити учнівський прогрес, відсутність можливості мотивації через оцінку, відсутність персоналізації навчання й контролю знань. Навіть після вивчення згодом запропонованого матеріалу на відмінно на кінцевий результат виражений в балах мали вплив усі зароблені протягом певного періоду оцінки. Визначення середнього арифметичного балу наприкінці чверті або півріччя було основою підсумування навчального циклу.

Чому ж постало питання в оновленні рекомендацій оцінювання результатів навчання [7]? Попри безумовні переваги 12-бальна система лише зазначала можливість оцінювання прогресу в навчанні учнів, а в сутності – орієнтувалась на шкалу критеріїв академічних знань. Згідно Закону України «Про освіту» [8] з 2017 року до основної функції закладів загальної середньої освіти було віднесено надання освітньої послуги, а навчальний процес мав трансформуватись в освітній. В розлогому тлумаченні процес навчання передбачає набуття нових знань, умінь та навичок через обробку інформації та подальше збереження її в пам’яті з опорою на досвід окремих індивідів, наданий зразок з подальшим відпрацюванням для засвоєння знань у той час як освітній процес є орієнтованим на розвиток особистості з урахуванням її персональних потенційних можливостей, спиранням на сильні сторони конкретного здобувача освіти. Реформою передбачалась докорінна зміна системи освіти з переходом в площину діяльнісного навчання. 

Саме бажанням впровадження глибокої персоналізації та можливістю враховувати індивідуальний прогрес здобувачів у кожній з галузей освіти продиктований зміст Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти [7]. Самі рекомендації є спробою всебічно описати кожну галузь освіти в контексті компетентнісних здобутків та має позитивні зрушення у можливості оцінювання навіть найменшого прогресу кожного з учнів. Дані рекомендації дають певні позитивні зрушення в частині використання автономних прав закладів, а саме у виборі під час організації оцінювання форм і методів поточного й підсумкового оцінювань, формулюванні критеріїв з орієнтуванням на очікуваний результат. Відтепер вчитель не зобов’язаний обчислювати тематичну та семестрову оцінки як середнє арифметичне. Проте не було враховано, що у разі дотримання затверджених рекомендацій суттєво збільшується час на підготовку вчителя до уроку, підсумкового оцінювання, виставлення оцінок в електронний журнал. Також автономні можливості закладу у виборі персональної траєкторії оцінювання відмінної від рекомендацій передбачають розроблення низькі нормативних документів, що надаватимуть змогу її використовувати. Не кожний педагогічний працівник має відповідний фах і комплексне володіння змістом нормативних документів державного рівня у галузі освіти, що унеможливлює їх розроблення.

Окремою позицією слід зазначити відсутність розробленого під оновлені рекомендації інтерфейсу електронного журналу. Оскільки заклади освіти мали право самостійно обирати будь-яку із запропонованих платформ для ведення електронного журналу і щоденників, в Україні відсутнє єдине середовище, що суттєво ускладнює впровадження єдиної системи оцінювання. 

Свідоцтво досягнень покликане замінити Табель навчальних досягнень учнів є переобтяженим за змістом і формою, що спричиняє труднощі в розумінні батьків і також складає додаткове навантаження на класного керівника під час його заповнення.

Висновки: система оцінювання освітніх досягнень учнів потребує подальшого вдосконалення. Орієнтуючись на позитивні досягнення зміни критеріїв оцінювання, оновлені рекомендації вимагають доопрацювання в частині конкретизації та орієнтації на норми робочого часу педагогічних працівників. Змістовна персоналізація системи оцінювання навчальних досягнень певною мірою спричинила впровадження майже індивідуального підходу в навчанні, що суперечить сутності освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах впровадження скасування норм гранічної наповненості класів.

Використана література:

1. Державний    стандарт базової середньої освіти від    30.09.2020 № 898. URL:    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/972-2022-%D0%BF#Text
2. Модель    навчання та виховання. URL:    https://molchanov.io.ua/s2285891/ditinocentrizm_yak_osobistisno-orintovana_model_navchannya_ta_vihovannya
3. Вагнер    Тоні. Дінтерсміт Тед  Мистецтво навчати.    Як підготувати дитину до реального    життя /    пер. з англ. Надія Борис. – К. : Наш    формат, 2017. – 312 с.
4. Наказ    Міністерства освіти і науки України,    Академії педагогічних наук № 428/48 від    04.09.2000р «Про запровадження 12-бальної    шкали оцінювання навчальних досягнень    учнів у системі загальної середньої    освіти». URL:    https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0428290-00#Text
5. Державний    стандарті базової середньої освіти.    URL:    https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898
6. Закон    України Про забезпечення функціонування    української мови як державної. URL:    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text        
7. Наказ    Міністерства освіти і науки України    «Про затвердження рекомендацій щодо    оцінювання результатів навчання» №1093    від 02.08.2024р. URL:    https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rekomendatsii-shchodo-otsiniuvannia-rezultativ-navchannia  
8. Закон    України «Про освіту». URL:    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text