Стовбур Л.  

Анотація. Розвідка присвячена розгляду лексичних неологічних утворень української мови, деривація котрих спричинена російсько-українською війною. Матер’ял структурований за принципом продуктивності способів словотвору – як морфологічних, так і неморфологічних. Фактаж публікації стане в пригоді вчителям-словесникам, здобувачам освіти, усім, хто цікавиться неологічними словотвірними процесами в сучасній українській мові.

Як відомо, мова –  живий організм з усіма притаманними йому процесами. Поява неолексем – один із таких процесів. Соціальні, політичні, культурні події в суспільстві  сприяють виникненню інноваційних лексем. Без сумніву, російсько-українська війна спричинила й активізувала процес деривації лексичних неологізмів.

Польові дослідження автора цієї розвідки засвідчують кількадесят неолексем на позначення реалій російсько-української війни, витворених народом, поширених у соціальних мережах, засобах масової інформації.

Особливо продуктивним серед морфологічних способів деривації виявився суфіксальний словотвір, зокрема дієслівних похідних, реалізований за допомогою форманта и-ти: арестовити ‘заспокоювати’ (від прізвища Арестович); іхтамнєтити ‘знищувати ворогів, видаляти те, чого не повинно бути’ (походить від путінського вислову ‘іх там нєт’); байрактарити, енлоїти, джавелінити, стінгерити, хаймарсити ‘нищити ворога, влаштовувати засідки, наступати, партизанити із використанням цього озброєння’; кадирити ‘видавати бажане за дійсне’ (від кадиров); макронити ‘демонструвати стурбований вигляд, не роблячи конкретних дій’ (від прізвища французького президента Макрона); мамкувати ‘не виконувати простих дій для збереження життя’; кімити ‘зберігати оптимізм’ (від Кім); чорнобаїти ‘вбивати ворога, як тільки він повторно намагається атакувати; наступати на одні й ті ж самі граблі’ (від топоніма Чорнобаївка); шойгувати ‘удавати, що все добре, усе йде за планом’ (від прізвища шойгу); шольцити ‘постійно обіцяти, але насправді не виконувати обіцянок’ (від прізвища німецького канцлера Шольца).

В аналізованому фактажі трапляються й інші суфіксальні утворення: азовець  ‘воїн, захисник, який героїчно тримав оборону Маріуполя та “Азовсталі”, зупинивши подальше просування окупаційних військ углиб країни’; атовець ‘учасник антитерористичної операції’; арестовлення ‘заспокійливе повідомлення’ (від прізвища Арестович); дебахнулько ‘нерозумна людина, яка ставить свою цікавість вище власної безпеки’ (аналогічно до словотвірної антропонімної моделі Загорулько); ждун ‘особа, що чекає на прихід ‘руського міра’ на території України’; могилізація ‘масова загибель російських окупантів на теренах України’; русня ‘збірна назва всіх росіян, які воюють на території України і тих, хто підтримує режим путіна’; трампісти ‘прихильники й послідовники американського президента Трампа, який відіграє певну роль у перебігу російсько-української війни’ (від Трамп); шушарик ‘вантажівка ГАЗ-66’ (певно, від поєднання двох шісток у назві автомобіля).

Одиничними є деривати, утворені нульсуфіксальним способом: сепари ‘назва проросійських бойовиків так званих «ЛНР» і «ДНР»,  людей із колаборантськими поглядами, тих, хто підтримує агресію росії проти України, а також проросійських політиків і публічних осіб’ (усічення  номена сепаратисти); арта ‘артилерія’.

Оказіональна неолексема наволонтерити ‘знайти щось потрібне для фронту, роздобути за будь-яких умов’ утворилася префіксальним способом, котрий виявився малопродуктивним серед аналізованого фактажу.

Конфіксальні засоби ефективно продукують дієслівні дериватеми на позначення того, що називає твірна основа: відхаймарсити ‘успішно й результативно атакувати позиції ворога Хаймарсами – американськими ракетними артилерійськими системами’; задвохсотити ‘знищити ворога’ (сленг. двохсотий ‘мертвий’); затрьохсотити ‘поранити’ (сленг. трьохсотий ‘поранений’); закобзонити ‘знищити ворога’ (від прізвища співака-путініста кобзона, який підтримував агресію росії проти України); зукраїнити ‘гідна відсіч рашистам на підлий підступний напад’ (від ойконіма Україна).

Доволі колоритними є неолексеми-композити, утворені осново- і словоскладанням: бандеромобіль ‘бойовий автомобіль ЗСУ’ (слово бандеромобілі має цікаву історію: свого часу головний речник міністерства оборони росії конашенков заявив, що в Україні «націоналістичні батальйони застосовують так звані ‘бандероавтомобілі’, які мають підвищену прохідність та обладнані великокаліберним стрілецьким озброєнням або мінометами»); бульбофюрер ‘прізвисько президента Білорусі лукашенка’; літакопад ‘безперебійне збивання російських літаків і їхнє падіння’; свинособаки  ‘російські військові, прихильники путіна’; термоточка  ‘пожежа в росії’.

Частина неологізмів утворилася шляхом абревіації: МІГ ‘назва літака-винищувача’; путінюгенд ‘російські школярі, студенти, молодь, які публічно підтримують агресивну політику путіна і формують реальні чи віртуальні угруповання’ (за аналогією до гітлерюгенд); Путлер ‘прізвисько путіна, складене зі слів путін + гітлер’; Пуйло ‘прізвисько путіна, складене з основ слів путін + х..йло’; рашизм ‘злочинна шовіністична ідеологія «руського міра»’ (расєйський фашизм); рашисти ‘російські військові, прихильники путіна’ (расєйські фашисти); терраша ‘росія як держава-терорист’ (терористична раша); чмоні ‘частково мобілізовані солдати путінської армії’ (в останньому прикладі абревіація поєднується із суфіксацією).

Серед неморфологічних способів творення неолексем продуктивним є лексично-семантичний: бавовна ‘вибух у росії, білорусі чи на території, яку тимчасово контролюють російські окупанти’ (походить від вигуків росіян: коли щось влучило у ціль і вибухнуло, то вони кажуть хлопок ‘вибух’); ватник ‘найменування прихильників ‘руського міра’, а також людей, які ностальгують за радянським союзом і загалом дотримуються проросійських поглядів’ (пор. ватник – верхній одяг, утеплений ватою); Герань ‘назва російського безпілотника’ (пор. однойменну назву домашньої рослини); Град ‘російська реактивна система залпового вогню’ (пор. град – осадки у вигляді крупинок льоду); дискотека ‘бойові дії’ (певно, аналогія за динамікою та гучністю); кинжал ‘гіперзвукова ракета з ядерним або звичайним боєзарядом’ (пор. однойменну назву холодної зброї); кіборги ‘українські військові, які захищали Донецький аеропорт’ (цю назву українські герої та героїні отримали за стійкість і незламність. Термін походить із наукової фантастики: скорочення від ‘кібернетичний організм’) і означає біологічний організм, що містить механічні або електронні компоненти, котрі замінюють або доповнюють його органи. У численних прикладах з масової культури та нон-фікшн кіборги описуються як люди зі штучно збільшеними фізичними чи розумовими здібностями: вони мають, як правило, надвелику силу, посилене чуття, комп’ютерний мозок або вбудовану зброю); мордор  ‘неформальна назва росії після нападу на Україну’ (букв. Чорна країна, яка існувала у вигаданому світі Середзем’я Дж. Р. Р. Толкіна і була осередком сили Чорного Володаря Саурона); орки ‘загальна назва російських окупантів’ (слово орк латинського походження, від імені давньоримських божеств смерті й підземного світу Orcus. В епосі «Беовуль» орків згадано як нащадків Каїна й ворогів роду людського. За Толкіном, орки – це потворні варвари, що служать силам Зла, поєднуючи в собі найгірші людські риси); піксель ‘однострій українських захисників і захисниць’  (пор. первинно піксель – це найменший елемент зображення, що має свої власні кольори та яскравість); приліт ‘влучання ворожої ракети чи снаряда у що-небудь’ (пор. приліт – це прибуття когось, чогось повітряним шляхом); Стугна ‘український протитанково-ракетний комплекс’ (пор. Стугна – річка в Україні, у межах Фастівського та Обухівського районів Київської області. Права притока Дніпра (басейн Чорного моря)); хлопок (див. бавовна); шахед ‘слово шахед має арабське походження та українською його можна перекласти як ‘спостерігач’ або ‘свідок’. У той же час шахід перекладається як ‘мученик’, ‘той, хто загинув за віру’. Побутує думка, що співзвучність цих назв не є випадковою і використовувати можна їх обидві.  

У процесі дослідження було виявлено три похідні неологізми, утворені лексично-синтаксичним способом: адіннарод ‘за допомогою цього слова українці глузують з імперських амбіцій росіян про ‘возз’єднання’ з ‘братніми’ народами’; аналоговнєт ‘щось, вигадане в росії’; затридні ‘нереалістичні плани росіян, зокрема  взяти Київ’.

Морфологічно-синтаксичним способом спродуковані такі дериватеми: скрєпні ‘збірна назва росіян, що підтримують політику путіна’; бункерний ‘прізвисько путіна, який більшість часу переховується у спеціально обладнаному бункері’; плєшивий ‘прізвисько путіна, який намагається виглядати молодо й енергійно, попри свій вік і зовнішній вигляд’.

Отже, аналіз неолексем на позначення реалій російсько-української війни через призму їхньої деривації засвідчує креативність українського народу, який, незважаючи на воєнне лихоліття, не втрачає чуття гумору, а часто й сарказму, реагуючи на події сьогодення.